Ірина Сатарова

14 червня минуло рівно 4 роки із дня жахливої катастрофи ІЛ-76МД. Близько 1 години ночі 10 хвилин бойовики «ЛНР» збили літак з ПЗРК «Ігла». На борту знаходилося 40 бійців 25-ї окремої повітрянодесантної бригади та 9 членів екіпажу. На жаль, жоден з них не залишився живим.

Станом на сьогоднішній день, створення Антикорупційного суду не зможе зняти суспільну напругу. Оскільки в деяких справах немає належних доказів, виправдувальні вироки будуть цілком реальними. Просто ніякий суд не матиме корпоративності із правовою безграмотністю та непрофесійністю. Тому, до урегулювання цього питання треба підходити системно.

Нам треба навчитися розуміти, що справедливість — це не відняти і поділити.

Антикорупційний суд буде способом тиску на владну еліту, але на системному рівні він проблему розв’язати не зможе. Взагалі, марно сподіватися на створення чогось білого і пухнастого у неефективній системі, яка абсолютно не захищає права людини і громадянина.

Влада готує четверту хвилю приватизації. Урядовий комітет затвердив перелік із 26 підприємств, які мають бути продані у 2018 році. Як відомо, приватизація 90-х років спричинила появу олігархату та збідніння населення. Чи потрібна нова приватизація Україні, про це i-ua.tv запитав лідера партії «Патріот» Миколу Голомшу

Замість них — окупаційні війська і їх колаборанти.

Проти диверсантів, окупантів та колаборантів діють усі правила та закони військового часу. Мова йде про їх знищення. Але воно має відбуватися не в рамках поля Цивільного кодексу, а за правилами ведення воєнних дій. Якщо не вдається їх затримати — повне знищення.

Справа в тому, що з самого початку під абревіатурою АТО приховувалися військові дії. Їх слід було назвати війною і проводити у правовому режимі воєнного стану. Тому, про загрозу тероризму з боку Московії на території України говорити некоректно. Це лише зменшить пильність людей та їх дезорієнтує. Потрібно вести мову не про тероризм, а про диверсійну діяльність.

Він може замовити будь-якого журналіста за статті, такого ж самого критичного рівня, які писав Аркадій Бабченко. А що ж до роботи спецслужб, то їх представників не можливо приставити до всіх.

На Краснопільському кладовищі зацвіли маки. Багряні та тендітні вони нахилили свої голівки, неначе сумуючи за полеглими хлопцями. Полеглими дуже передчасно. Багато хто з них віддав своє ще зовсім коротке життя за Україну, залишивши осиротілими рідних людей.

Якщо ми сьогодні кидаємо камінь в культуру, майбутнє може озватися вкрай сумними нотками. Адже діти, які бачать, що їх позбавляють можливості займатися улюбленою справою, будуть себе знаходити в іншому. Наприклад, брати палку в руку і чинити не добре.

Олексій Сєдов загинув 31 липня, але зміг знайти вічний спочинок на Краснопільському кладовищі тільки через кілька місяців. Похованню передували тривалі пошуки. До повернення у Дніпро Герой лежав разом з товаришами у братській могилі біля недобудованої церкви у парку Шахтарська.

За ініціативи Департаменту гуманітарної політики у виконкомі підготували проект рішення.

«Мы за церковь готовы положить жизнь», — вірянин УПЦ МП.

Не індустріалізація врятує Україну, а нове мислення, нова людина, нові смисли.

Зараз кримські татари переживають не найлегші часи. Тому, Україна має показати, що вона про них дбає і пам’ятає. Вона їм має дати надію. А це — найважливіше, що зараз потрібно кримськотатарському народові.

Треба перемогти Росію, стягнути з неї контрибуцію і побудувати за отримані гроші нові підприємства. І знаєте, у нас є всі шанси виграти цю війну. Бо Україна сьогодні- частина коаліції всіх демократичних сил світу проти останньої Імперії Зла.

Навпаки, країни, що здатні виробляти інтелектуальну продукцію є більш заможними. Мова йде, наприклад, про комп’ютерні програми та створення творчих проектів. Отже, з якого б боку ми не дивились, індустріалізація не можна назвати розвитковим трендом.

На Дніпропетровщині 80% шкіл — україномовні. Крім того, наша область займає передові позиції серед дописувачів в українській Вікіпедії. Однак ситуація з дитячими садками не настільки оптимістична: вони повністю зросійщені.

Аби лобіювати інтереси свого великого бізнесу, США тиснуть на українських чиновників і вимагають від них змін у нашому законодавстві.