Культура

Під завісу театрального сезону Київська опера (Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва) підготував для своїх шанувальників кілька нових прем’єр.

У Музеї Лесі Українки Музею видатних діячів української культури показали літературно-музичну композицію на вірші Лесі Українки. Під час нової програми також прозвучали твори на музику українських композиторів, народні пісні.

У Блакитній вітальні Будинку Кіно презентували книги «Талан і гра: українські актори театру і кіно» та «Таємні історія фільмів. Пам’ять документів», які вийшли друком на початку 2021 року. Подію присвятили 80-річчю від дня народження Івана Миколайчука.

У Центрі сучасного мистецтва «Білий світ» відкрили виставку медитативних і лаконічних живописних робіт Ахри Аджинджала «Хвала пейзажу».

Зовсім недавно ми писали про виставу «Ідеальний шторм», що Богдан Гнатюк поставив за власною п’єсою, яку написав за мотивами однойменної книжки Віталія Скоцика. Роль Бориса у цій виставі зіграв один з провідних акторів Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, народний артист України Володимир Ніколаєнко. Сьогодні пан Володимир — наш гість.

Новим проєктом Національного центру театрального мистецтва імені Леся Курбаса стала вистава «Сон Лакшмі, що бачив Вішну у своєму сні» за мотивами п’єси Оксани Танюк і текстів Сергія Труша.

Відійшов у засвіти народний артист України Валерій Іванович Шептекіта. Більше 40 років актор присвятив Молодому театру. Зіграв кілька сотень ролей. Ніколи не залишався осторонь театральних справ, любив та підтримував молодь. Писав вірші, організовував театральні вечори та капусники.

Продовжуємо розмову про виставу «Ідеальний шторм», яку Богдан Гнатюк поставив за п’єсою, на створення якої його надихнула однойменна книжка Віталія Скоцика.

У Муніципальній галереї мистецтв Деснянського району столиці відкрили мультимедійну виставку італійського фотохуджника Енцо Делл’Акква «Kyiv review». Захід відбувся за підтримки Генерального Консульства України в Мілані, Департаменту туризму міста Києва та культурної асоціації Україна Плюс — Мілан.

Під завісу свого 153-го театрального сезону Національна опера України підготувала для своїх прихильників найяскравіше та найцікавіше з свого репертуару. Найближчим часом на глядачів очікують улюблені опери та балети за участі провідних майстрів сцени, а ще довгоочікувана прем’єра балету «Данте».

У Національному палаці мистецтв «Україна» відбувся концерт відомого поета-пісняра, народного артиста України Вадима Крищенка, який довго і з нетерпінням чекали шанувальники української пісні. Цей концерт мав бути більше року тому, але через карантинні обмеження пісенне побачення з маестро відбулося лише нині.

Перестало битися серце корифея Молодого театру — народного артиста України Ярослава Гаврилюка.

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка люб’язно надав свою велику сцену для сміливого творчого експерименту. Режисер Богдан Гнатюк представив виставу за власною п’єсою «Ідеальний шторм», яку він створив за мотивами книжки Віталія Скоцика «Ідеальний шторм». А сама прем’єра стала презентацією цієї книжки, яка щойно побачила світ.

Національний музей літератури України запросив на святковий концерт «Київський вальс», присвячений Дню Києва. Прозвучали арії, пісні та романси українських і західно-європейських композиторів, українські народні пісні. Захід відбувся при підтримці ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка.

У Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка відбулася прем’єра вистави «Пер Гюнт» Генріка Ібсена. Нову постановку присвятили Сергію Данченку та Богдану Ступці.

У Київській опері (Київському академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва) активно працюють над тим, щоб український глядач мав можливість слухати світову оперну класику рідною мовою. В останні роки тут здійснили україномовне прочитання опер «VIVA LA MAMMA (Нехай живе мама!), або Театральні порядки та безлад» Гаетано Доніцетті, «Весілля Фігаро» Вольфганга Амадея Моцарта та ін.

Новим творчим експериментом Київського академічного драматичного театру на Подолі стала вистава «Ножиці» за п’єсою німецького драматурга Пола Портнера в українському перекладі Богдана Сторохи. Прем’єра відбулася у театральній вітальні імені Ігоря Славінського. Жанр вистави її творці визначили як слідчий експеримент.

Київський національний академічний театр оперети продовжує дивувати театралів. Ще зовсім нещодавно тут відкрили після ремонту оновлену велику сцену, яку вже почали називати Київським театральним Версалем, а вже через кілька днів тут відбулася прем’єра мюзиклу «Доріан Ґрей». Це перше сценічне прочитання мюзиклу в Україні.

У виставкових залах Музею історії міста Києва працює виставка Івана Марчука «Я єсмь…» Це ювілейний ретроспективний проєкт митця, чиє ім’я віднесене до сотні геніїв людства та чия творчість вже понад півстоліття бентежить свідомість глядачів, перетворює дилетантів на шанувальників мистецтва, а мистецтвознавців — у мовчазних спостерігачів.

У Музеї актриси Марії Заньковецької в рамках проєкту «Очима в сучасний театр» відкрили виставку живопису молодого художника Тараса Кравченка, яка, звісно ж, присвячена театру. До цього митець виставляв свої роботи в Музеї шістдесятництва.

Муніципальна академічна чоловіча хорова капела імені Левка Ревуцького показала свою нову програму «20 кольорів етно. Етнічне намисто України», що представила кращі культурні здобутки національних спільнот, що проживають на території нашої країни. Захід відбувся за підтримки Українського культурного фонду. На концерт, який пройшов у Київському академічному театрі українського фольклору «Берегиня», запросили представників національних спільнот.

У Музейно-виставковому центрі сучасного мистецтва Музею історії міста Києва відбувається фестиваль сучасного українського мистецтва «Сліди». В рамках цього фестивалю відкрили виставу «Art is Everwhere», на якій представлені роботи як відомих митців, так і зовсім молодих художників.

Після масштабної реконструкції головної зали, яка була здійснена вперше з 1902 року та вимушеної карантинної паузи Національна оперета України відкрила велику сцену святковим Гала-концертом. Ця подія стала яскравим відкриттям нової сторінки в історії театру, який тепер багато хто називає Київським театральним Версалем.