Ірина Сатарова

Він бачив нині покійного ватажка луганських бойовиків Валерія Болотова і навіть був приговорений до розстрілу.

Денис Гаврюшин пішов на фронт прямо з мітингу в Дніпрі проти «Рускай вєсни» …

Їх не можна віддавати в руки невігласів, які не мають ні фаху, ні досвіду.

На жаль, поки держава існує у потворній формі та при владі знаходиться засилля олігархів.

Тому, спроба вийти на нову якість шляхом його ліквідації була явно непродумана і призвела до протистояння і ускладнення. У результаті, в країні одночасно стали існувати два Верховних суди — два вищих суди в системі держави.

Вона завжди має бути союзником України і це — за будь-яких обставин.

Добрі справи і вчинки завжди робила громада. І нам саме на неї потрібно робити ставку. Куди громада — туди і розвиток.

У всіх політичних партій в Україні поки єдина ідеологія — прихід до влади для збагачення.

Я все ще сподіваюся, що він живий … Адже у висновку написано, що результат ДНК-експертизи точний на 99,9999%, але надія на 0,0001% ще залишається!"

Льоша поспішав жити, як ніби він передчував свою ранню загибель. Радив ставитися до проблем простіше і зайвий раз не драматизувати …

Годі вже приймати недієві закони! Усі євроінтеграційні ініціативи повинні виконуватися і бути реалістичними.

Ми сьогодні живемо в епоху маніпуляцій, і народові треба демонструвати баталії та видовища.

Більшовизм ніде в світі не прижився, окрім Московщини.

Нашим завданням було, поки армія збереться і чомусь навчиться, тримати фронт. Я вважав: діти є, життя прожив, мене не шкода. Ось це — характеристика тих, хто прийшов у 2014 році.

Тут повністю відсутня логіка.

не доцільно. Політичні процеси в країні не стануть прозорішими в таких умовах.

Вийти з «позикового піке» українська влада не в змозі. Без формування нової моделі економічних відносин позбутися боргового прокляття буде неможливо.

А поки вона залишається антиконституційно штучно заниженою і провокує найнижчі в Європі зарплати в нашій крані

По-перше, з них можуть вкрасти гроші. Друга проблема — ризики ринкової економіки.

Для умов розвинених держав співпраця з недержавними пенсійними фондами з метою формування певної міри благополуччя після досягнення пенсійного віку — це звичайна справа. Це нормально. А ось якщо говорити про умови в Україні, картина стає цілком протилежною. І ця протилежність забарвлена поки що у негативні тони.