Ірина Сатарова

Ми сьогодні, як ніколи раніше, знаходимось у стані переходу свідомості. Пошуки себе справжніх можна вважати завершеними. Ми за ці тридцять років зробили головне — відчули себе Українцями.

Прийшов час сформувати закони, які захищатимуть національну безпеку України від олігархічних утворень.

В української Конституції одна біда — це результат консенсусу кількох непримиренних світоглядних позицій, які неможна зводити до купи.

Тепер нам потрібно потурбуватися, аби Конституція перетворилася на справді дієвий інструмент. Такий самий, як у Західній цивілізації.

Тепер слід зробити наступний крок. Дати владу народу. 25 років тому, ми не віддали її деспоту. Тепер олігархічні угрупування весь час блазнюють перед людьми і їх дурять. Настав час, коли народ повинен навчитися керувати Україною самостійно.

Потрібно спочатку навчитися виконувати існуючий Основний Закон, а вже потім — думати про те, чого там не вистачає.

Будь-які косметичні зміни до Конституції не матимуть жодного результату.

Росія у сучасному світі вже не відіграє суттєвої ролі взагалі.

За словами Джо Байдена, результати перемовин будуть зрозумілими через 3 — 6 місяців. Це означало таке: «Я з ним поговорив в перший і останній раз. Подивимося, як він себе поводитиме далі. І ми готові до будь-яких його вчинків».

Підприємство «Fishing Сompany S.А.» не є резидентом української економіки. Ніби компанія на 100% відсотків є державною, але не знаходиться в її економічному та податковому полі.

Тут мав би бути мій репортаж про вшанування загиблих десантників з ІЛ-76 у Дніпрі.

Україна не встигає вийти на стратегічне мислення, солідарну перспективу та об’єднуючі смисли. Ми виходимо з одного ресентименту і потрапляємо в наступний.

Путін розглядає Білорусь виключно як свій задній двір. Це — його особиста юрисдикція та територія, де він нікого не хоче бачити.

Законопроект від Бужанського — політиканство чистої води. Ця людина хоче піару та уваги.

Ця людина робитиме все, аби нашкодити Україні.

Зараз настав час «Ч» світової війни. Тут головне не літаки з танками і навіть не кількість дивізій. Головне — це воля. Завдяки волі, український сценарій перемагає російський, а російській у цій війні програє.

Типовий почерк іноземних спецслужб вказати на увесь Світ ницість, бездарність та людожерливість режимів. «Кейс Протасевича» спеціально обрали на роль Навального-2 для максимально подібного передавання образу Лукашенка, як складової частини феномену Путіна.

Попри красиві декларації з боку держави, на практиці отримати обіцяну землю дуже важко.